Не важливо, кому належить пріоритет відкриття необхідності обробки рук. Багатьма авторами роль засновника, до речі, відводиться угорському акушеру Ігнац Філіпу Земмельвейсу (Semmelweis) (1818-1865), який емпірично встановив у 1846 році причину післяпологового сепсису і запропонував метод обробку рук акушерів хлорного водою.
Шкіра – це захисна оболонка, яка попереджує проникнення бактерій до організму людини. При пошкоджені шкіри в результаті травм, ін’єкцій або хірургічних розрізів патогенні мікроорганізми можуть проникати в організм та викликати інфікування.
Антисептика шкіри перед ін’єкціями, пункціями, оперативними втручаннями та при післяопераційній обробці є ефективною профілактикою інфікування.
В разі якщо антисептика шкіри недостатня, бактерії можуть транспортуватися в тканини навіть стерильним інструментарієм та щипцями.
Для антисептичної обробки шкіри пацієнтів може вистачити 15 с, однак може виникнути необхідність у зволоженні шкіри антисептичним засобом протягом 10 хв.
Традиційно розрізняють три рівні обробки (деконтамінації) рук:
|
Мета обробки (ступінь деконтамінації) |
Спосіб обробки |
|
Видалення бруду та транзиторної флори, що контамінує шкіру рук медичного персоналу в наслідку контакту з інфікованими або колонізованими пацієнтами та/або контамінованими об’єктами зовнішнього середовища. |
Звичайне миття рук |
|
Видалення або знищення транзиторної мікрофлори |
Гігієнічна антисептика |
|
Видалення або знищення транзиторної мікрофлори та зниження чисельності резидентної флори. |
Хірургічна антисептика |
Основні показання для миття рук
Звичайне миття рук з миломобов’язково необхідне:
- Перед та після фізичного контакту з пацієнтом ( можливе використання гігієнічного антисептика, якщо не виникало масове забруднення);
- Перед приготуванням та роздачею їжі, перед їжею;
- Після виконання деяких функцій власного організму (відвідування туалету та інше);
- В усіх випадках, коли руки явно забруднені.
Гігієнічна антисептика рукобов’язково необхідна:
- Перед виконанням інвазивних процедур;
- Перед роботою з особливо сприйнятливими пацієнтами та новонародженими;
- Перед та після маніпуляцій з ранами, катетерами;
- Перед використанням та після зняття рукавичок;
- Після контакту з виділеннями та предметами, що містять кров або мають вірогідність мікробної контамінації (наприклад, огляд інфікованого пацієнта, вимір ректальної температури).
Хірургічна антисептика рукобов’язково необхідна:
- Перед будь-якими хірургічними операціями.
Відповідно до Європейського стандарту обробки рук EN-1500:
1. Терти одну долоню об іншу долоню зворотно-поступальними рухами.
2. Правою долонею розтирати тильну поверхню лівої кисті, поміняти руки.
3. З'єднати пальці однієї руки в міжпальцевих проміжках інший, терти внутрішні поверхні пальців рухами вгору і вниз.
4. З'єднати пальці в «замок», тильною стороною зігнутих пальців розтирати долоню іншої руки.
5. Охопити основу великого пальця лівої кисті між великим і вказівним пальцями правої кисті, обертальне тертя. Повторити на зап'ясті. Поміняти руки.
6. Круговим рухом терти долоню лівої кисті кінчиками пальців правої руки, поміняти руки.
Кожен рух повторюється не менше 5 разів. Обробка рук здійснюється протягом 30 секунд - 1 хвилини.
Дуже важливо дотримуватися описаної техніки миття рук, оскільки спеціальні дослідження показали, що при рутинному митті рук певні ділянки шкіри (кінчики пальців і їх внутрішні поверхні) залишаються забрудненими.
Після останнього обполіскування руки насухо витираються серветкою (15х15 см). Цією ж серветкою закриваються водопровідні крани. Серветка скидається в ємність з дезінфікуючим розчином для утилізації.
При відсутності одноразових серветок можливе використання шматків чистої тканини, які після кожного використання скидаються у спеціальні контейнери та після дезінфекції відправляються в пральню. Заміна одноразових серветок на електричні сушарки недоцільна, тому що при них не відбувається розтирання шкіри, а значить не відбувається видалення залишків миючої речовини і злущування епітелію.
